ДУХОВНІ ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НАУКИ В КОНТЕКСТІ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ

Анотація

У статті розглянуто проблему взаємодії християнської думки та формування наукового знання в європейському культурному контексті. Проаналізовано онтологічні, гносеологічні та аксіологічні засади християнського світогляду, що створили необхідні передумови для виникнення науки в епоху Нового часу. На основі історичних прикладів діяльності Миколи Коперника, Йоганна Кеплера та Галілео Галілея продемонстровано, що глибока релігійна свідомість не тільки не суперечила науковому пошуку, а навпаки — стимулювала його. Автор наголошує, що протиставлення Церкви і науки є історичним міфом, а зародження наукової картини світу стало можливим саме в контексті християнського монотеїзму, який деміфологізував космос і легітимізував експериментально-математичне природознавство. Особливу увагу приділено богословським основам науки, зокрема значенню догмату про Боговтілення та християнської онтології у формуванні сучасного наукового світогляду. Практичне значення дослідження полягає у сприянні подоланню стереотипів щодо антагонізму між релігією та наукою та використанні його результатів у викладанні історико-філософських і богословських дисциплін.

The article explores the problem of interaction between Christian thought and the formation of scientific knowledge in the European cultural context. It analyses the ontological, gnoseological and axiological foundations of the Christian worldview, which established the necessary prerequisites for the emergence of science in the Modern Age. Based on historical examples of the activities of Nicolaus Copernicus, Johann Kepler, and Galileo Galilei, it is demonstrated that deep religious consciousness not only did not contradict scientific research, but on the contrary, stimulated it. The author emphasises that the confrontation between the Church and science is a historical myth, and that the emergence of a scientific worldview was made possible precisely in the context of Christian monotheism, which demythologised the cosmos and legitimised experimental and mathematical natural science. Particular attention is paid to the theological foundations of science, in particular the significance of the dogma of the Incarnation and Christian ontology in the formation of the modern scientific worldview. The practical significance of the study lies in helping to overcome stereotypes about the antagonism between religion and science and in using its results in teaching historical, philosophical, and theological disciplines.