Про журнал

У 2024 році виповнилося 165 років з часу заснування та 21 рік з часу відновлення «Трудів КДА».

Саме у другій половині XIX ст. та на початку XX століття відбувається значне піднесення щодо кількості періодичних видань. Виходить надзвичайно багато журналів церковно-богословського та пастирсько-просвітницього характеру, де подаються важливі актуальні питання, які турбують віруючий люд. Так, відомий дослідник церковних періодичних видань професор нашої академії пані Алла Бойко стверджує, що в Україні їх нараховувалося тоді більше 110 назв. У переліку можна побачити надзвичайно багато саме київських періодичних видань, з посеред них перше місце, зрозуміло ж займають «Труди Київської Духовної Академії» (далі Труди КДА). «Київські Єпархіальні Відомості», «Воскресне Читання», «Воскресний день», «Церковно-суспільна думка» теж готувала до друку Київська Духовна Академія.

КДА не припиняла займатися науково-богословською та перекладацькою діяльністю. Саме для цієї мети з листопада 1859 р. розпочинається праця над підготовкою першого номера журналу «Труди КДА».

Цікаво лише згадати, що друкували його спочатку у друкарні Києво-Печерської Лаври. Перші випуски (1860 р.) мали характерні ознаки: часопис не був структурований, не було поділу на відділи та рубрики, не подавався зміст, статті публікувалися без зазначення прізвищ авторів, тобто анонімно. Усі матеріали мали великий обсяг, за жанром їх можна класифікувати як наукові статті філософсько-богословського характеру. Можливо, це зумовлювалося тим, що «Труди КДА» розраховували на вузьку аудиторію – переважно викладачів і студентів Академії, тож усі потенційні читачі знали коло інтересів авторів, їх стиль, творчу манеру тощо, тому й легко могли ідентифікувати автора публікації. Однак уже з третьої книги 1860 р. почав друкуватися «Зміст», а з четвертої книги під статтями з'явилися прізвища авторів.

Поступово формується сталий вигляд журналу, де крім наукових розвідок з різних питань також можна знайти відомості про життя Православної Церкви, а зокрема КДА (з 1869 р.) – захисти, урочисті зібрання, богослужіння. Заслуговують на увагу протоколи засідань Ради КДА – своєрідний літопис наукового життя закладу. Саме в них зосереджена інформація щодо організації навчального процесу, внутрішньоакадемічні рецензії на праці професорів, викладачів та магістрів, а також відгуки на дослідження, представлені авторами на наукові премії. У протоколах містяться характеристики на частину кандидатських дисертацій. Особливо цінними серед публікації науковців Академії, що побачили світ у «Трудах КДА» – є їхні монографії (часто докторські чи магістерські роботи), статті та рецензії-відгуки, огляди.

Відповідно до введення нового статуту (1869) «Труди КДА» стали офіційним науково-богословським органом Академії та Археологічного товариства і набули переважно академічного характеру. Часопис був насичений текстами дисертаційних досліджень на отримання наукових ступенів кандидата, магістра та доктора богослів'я, а також матеріалами, які безпосередньо стосувались академічного життя: висновки про рівень лекцій, протоколи Вченої ради, розклади занять та іспитів для студентів.

З 1872 року в КДА існував свій церковно-археологічний музей (у ньому було понад 32 тисячі експонатів). Майже кожен номер журналу містив інформацію про діяльність церковно-археологічного товариства. Також тут подавалися звіти цієї установи за встановлений термін, де відображалися детально всі важливі аспекти з його життя. Наприклад, подавалися списки почесних та дійсних членів товариства з інформацією про нові надходження з детальною характеристикою від кого і що було отримано тощо.

У 1917 р. були намагання українізувати духовну освіту. Однак ці починання не були реалізовані з огляду на суспільно-політичною ситуацію в новій більшовицькій державі, де ані духовній освіті, ані богословській науці місця не було. 

Понад шістсот томів різноманітних публікацій, що з’явилися на світ впродовж 58 років на сторінках «Трудів КДА», заслуговують спеціальних історіографічних досліджень у конкретно визначених напрямках. Цілком зрозуміло, що більшість з них зберігає свою цінність і до сьогодні.

Дослідники з КДА завжди проводили ґрунтовну роботу з джерелами, які вони всебічно використовували. Окремі учені Академії працювали одразу у кількох напрямах, що свідчить про різнобічність їхніх зацікавлень.

Через брак часу ми не будемо вдавати в детальний виклад історії видання та здійснювати тематичний аналіз різних публікацій, бо сам лише перелік дослідників цього питання чи ж авторів забрав би не одну годину. Згадаємо лише для тих, кого ця тема зацікавить, про нашу спробу осмислити та проаналізувати лише найважливі, на наш погляд, дослідження, професорів й викладачів Академії у науковому тематичному виданні «Київ Могіла гуманітарес», яке щорічно виходить англійською мовою в національному університеті «Києво-Могилянська Академія».

У Київській православній богословській академії станом на цей час вийшло 23 номера. Майже кожен із них спочатку мав свою присвяту. Перший номер видання (2003 р.) мав обсяг лише 186 сторінок. Другий – вже обсягом 368 сторінок побачив світ у 2005 році й був присвячений «390-літтю з дня заснування Київської Духовної Академії 1615 – 2005». Третій – «Присвячено 1700-річчю мучеництва святої діви Варвари» (362 сторінки). Четвертий номер дещо запізнився з часом свого виходу, однак по своєму наповненню він не поступається попереднім. У 2009 році були підготовані ще два наукових збірника, які вийшли як спеціальні випуски «Трудів КДА» присвячених – 300-річчю з дня упокоєння гетьмана Івана Мазепи «Гетьман Іван Мазепа – будівничий Української Православної Церкви» (№ 5) та 300-літтю з дня упокоєння святителя Димитрія (Туптала) «Святитель Димитрій, митрополит Ростовський та його доба» (№ 6). Головним редактором всіх вище означених номерів «Трудів КДА» був ректор КПБА (2000 – 2010) намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, зараз митрополит Львівський і Сокальський Димитрій Рудюк.

Значно активізувалося видання «Трудів» при ректорі КПБА (2010 – 2018) єпископі, а сьогодні Блаженнійшому митрополиті Київському і всієї України Епіфанію. Адже в певний період часу в рік виходило вже по два номери збірника, а з 2016 року (№16) журнал був внесений до Переліку наукових фахових видань України в якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук зі спеціальності «Богослів’я» (наказ Міністерства освіти й науки України від 21 грудня 2015 року за № 1328).

Випуск 2012 року (№ 10) мав ювілейну присвяту 380-літтю утворення Київської колегії та 20-літтю відродження Київських духовних шкіл (1632 – 1992 – 2012). У змісті збірника це відображалось окремими рубрикаціями: «Історичний шлях Київської Академії» та «Київська Академія в особах». У 2015 році КПБА, як і Національний університет «Києво-Могилянська Академія» урочисто відзначали 400-літній ювілей (1615 – 2015) з часу започаткування на основі Києво-Братської школи Богоявленського монастиря, що відобразилося у напрацюваннях та ілюстративному матеріалі двох номерів збірника (№ 15, 16).

До 2016 року зміст збірника мав такі рубрикації: Виступи та доповіді на наукових заходах або ж слова очільників Церкви та академії, офіційна частина (із протоколами та матеріалами до звіту про діяльність Київської Академії), Священне Писання Старого та Нового Завіту, Богослів’я, Церковна історія, Літургіка, Гомілетика, Церковне право, Церковне мистецтво, Святоотцівська спадщина чи переклади, Філологія та Бібліографія.

З 2016 року (№ 16) журнал виходить без рубрикацій змісту лише за алфавітом авторів. З 2019 року (№ 19) збірник має цифровий ідентифікатор DOI (Digital Object Identifier) у наукових статтях та ORCID (Open Researcher and Contributor ID) – літерно-цифровий код для однозначної ідентифікації наукових та інших академічних авторів. Здійснюється забезпечення якісного та незалежного (сліпого) рецензування поданих для публікації статтей.