ІСИХАСТСЬКА ТРАДИЦІЯ В КОНТЕКСТІ АНТРОПОЛОГІЇ ЦІЛІСНОСТІ МИТРОПОЛИТА СУРОЗЬКОГО АНТОНІЯ

  • протоієрей Михайло Сивак Львівська православна богословська академія
Ключові слова: ісихазм, молитва, обоження, природа, цілісність

Анотація

 

 

 Стаття  присвячена темі впливу ісихазму на антропологію видатного церковного ієрарха митрополита Сурозького Антонія (Блума). Зокрема доводиться, що сам митрополит Антоній особисто практикував ісихазм і на основі власного духовного досвіду обгрунтовував головні позиції теологічного вчення про людину. Акцентується увага на тому, що головною метою ісихастської практики людини є набуття стану обоження.

Ісихастський досвід розумної молитви передбачає індивідуальний досвід подвигу, духовної практики обожнення людини шляхом поєднання енергій людини з енергіями Бога, коли усі рівні антропоструктури узгоджені між собою як єдине ціле з інтенцією до абсолютної трансцендентної мети. Містичний досвід Ісусової молитви постає таким чином відновленням втраченої антропологічної цілісності, яка уможливлюється на вищих сходинках молитовної практики, як особистої цілісності, єдності розуму, душі і тіла та єднання з Божественними енергіями.

У даній статті акцентується увага на тому, що свої ісихастсько-антропологічні погляди владика Антоній вибудовує на основі вчення про внутрішню людину. Це вчення має яскраво виражене персоналістичне забарвлення і зводиться до того, що людина як індивід – це людина постедемська, плотська, природа якої уражена гріхом. А внутрішня людина – це віднайдення в собі Образу Божого, поринання в себе і споглядання в собі духовних глибин – висловлюючись біблійною мовою – бачення в собі Царства Божого, самого Бога. Така позиція суголосна з християнською антропологією цілісності, в якій кінцева мета – це досягнення стану обожнення, тобто трансформація людини через осягнення повноти і досконалості людської природи під час зустрічі людської і божественної енергій. Головною ідеєю християнської антропології є вчення про образ Божий в людині, де початок особистості виходить з вираження цього образу. Саме на шляху обоження (що постає ключовою ідеєю візантійського богослов’я та водночас моральним ідеалом християнства) здатна розкритись духовна природа людини.

Опубліковано
2020-06-30
Розділ
Статті