ПАРАФІЯ ЯК ПЛАТФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Розглянуто основні напрями й перспективи соціального служіння Православної Церкви України, яке вона здійснює через місцеві релігійні громади (парафії), єпархії та церковні мирянські рухи (волонтерство) у співпраці з громадськими й благодійними організаціями. Висвітлено зміни в теоретичному богословському осмисленні актуальних проблем еклезіології та соціального служіння, що є реакцією на духовні, культурні, політичні й соціально-історичні трансформації глобального світу. Розкрито глибинний і духовний потенціал богословських категорій і понять еклезіології в контексті соціального служіння Церкви. Окреслено можливість синтезу різних методологічних підходів до питання соціального служіння Церкви в епоху глобалізації, таких як структурний (соціологічний погляд на громаду); культурно-психологічний (духовно-релігійні, культурні зв’язки, цінності, взаємини, прагнення, інтереси); діяльнісний (аналіз різних видів діяльності православних християн у громаді).