Інтелектуальна спадщина Київської духовної академії ХІХ — початку ХХ ст.: потенціал взаємодії богослів’я та релігієзнавства

Анотація

Статтю присвячено такому перспективному напряму дослідження інтелектуальної спадщини Київської духовної академії кінця ХІХ – початку ХХ ст., як виявлення потенціалу взаємодії і взаємозбагачення богослів’я та науки. Зокрема, звернено увагу на те, що в тогочасних місцевих біблієзнавчих та богословських студіях відбувалося спільне для багатьох європейських країн формування елементів наукового вивчення релігійних феноменів. Їх виявлення стане внеском в історію поступу київської інтелектуальної культури в її теологічному й науковому аспектах. Проаналізовано кілька значущих праць київських дослідників-академістів того періоду (Якима Олесницького, Володимира Рибінського, Дмитра Богдашевського). На підставі цього аналізу описано процес формування на ґрунті київської православної богословської апологетики елементів релігійної компаративістики, історії, філософії, феноменології, психології та соціології релігії. Такі елементи були в цілому суголосні загальноєвропейським та загальносвітовим інтелектуальним трендам. Отримані дані здатні значно розширити та збагатити наші уявлення про вітчизняний потенціал взаємодії науки та богословʼя у вивченні духовної культури людства.

The article is devoted to such a promising direction of research into the intellectual heritage of the Kyiv Theological Academy of the late 19th – early 20th centuries as the identification of the potential for interaction and mutual enrichment of theology and science. thus, let’s pay attention to the fact that elements of the scientific study of religious phenomena, common to many European countries, took place in local biblical and theological studies at that time. Their discovery will be outside the history of the history of the progress of Kyiv intellectual culture in its theological and scientific aspects. Several significant works of Kyiv researchers-academics of that period (Yakim Olesnytskyi, Volodymyr Rybinskyi, Dmytro Bogdashevskyi) are analyzed. In particular, Y. Olesnytskyi, having examined the Talmudic literature through the prism of comparative and religio-historical approaches, revealed significant ideological and symbolic transformations of monotheistic consciousness, examined them from the point of view of categories relevant both for theology and for philosophy and science: religious experience, supernatural, Other reality, the Absolute. V. Rybinskyi, having carried out a historical and institutional analysis of the key Jewish religious holiday (Shabbat), demonstrated an example of interdisciplinary knowledge of the phenomenon of religion. D. Bogdashevsky carried out an apologetic rationalization of the perception of the miraculous and supernatural in the Gospel narrative. In this act, he demonstrated a synthesis of biblical-hermeneutic, theologicaldogmatic, religious-practical, and philosophical-phenomenological approaches and methods. Based on the conducted analysis, the provisions for substantiation of Kyiv Orthodox theological apologetics elements of religious comparativism, history, philosophy, phenomenology, psychology and sociology of religion are given. these elements were generally modern in relation to pan-European and pan-world intellectual trends. The obtained data can significantly expand and enrich our discoveries about the domestic potential of the interaction of science and theology in the study of the world spiritual culture.