ЗАГУБЛЕНА ТА ВІДНАЙДЕНА ЛЮДИНА В БОГОСЛОВСЬКИХ ПОШУКАХ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Анотація

У статті здійснено аналіз основних тенденцій розвитку ідей богослов’я Іншого та євхаристійної антропології в сучасному українському православному богословʼї. Українські богослови осмислюють людину в її тісному взаємозв’язку із соціально-культурною дійсністю, внутрішнім духовним світом, який значною мірою формується й здійснюється в комунікації з Іншим та її залученістю в життя Церкви. Серед основних антропологічних характеристик осмислено та наповнено новим змістом такі, як здатність до дарування себе Іншому, відкритість до сприйняття дару від Іншого, вдячність, Любов. Значну увагу приділено ролі та функціям релігійного світогляду в процесі подолання людиною її природних властивостей та виходу до вищих станів духовного життя в любові до Іншого. Трансформації сутнісних антропологічних якостей відбуваються в тісному взаємозв’язку із трансформаціями в житті Церкви, що вказує на наявність як у межах антропології, так і в межах еклезіології сталих і змінних положень. Людина і як особистість, і як член Церкви зазнає соціокультурних змін, що і стає причиною можливості трансформацій у межах антропології.