Вимоги до оформлення наукової статті

Наукова стаття має відповідати встановленим стандартам оформлення та містити чітко визначені структурні елементи.

 У лівому верхньому куті окремим рядком розташовують індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор).

Відомості про автора (авторів) наводяться праворуч у такому порядку: 

перший рядок — ІМ’Я ПРІЗВИЩЕ (прізвище друкується великими літерами, накреслення — напівжирний курсив); 

другий рядок — науковий ступінь і вчене звання; 

третій рядок — номер ORCID;

четвертий рядок — посада та повна назва місця роботи чи навчання на час дослідження (місто, країна);

четвертий рядок — корпоративна електронна адреса (e-mail). 

Усі відомості, окрім імені автора, оформлюються звичайним курсивом.

 

Заголовок статті має бути лаконічним, без використання ускладненої псевдонаукової термінології, зрозумілим фахівцям інших галузей, інформативним і конкретним. Він друкується великими літерами по центру окремим абзацом без відступів.

В анотації має бути відображено зміст статті, оскільки для більшості читачів вона буде основним джерелом інформації про дослідження (багато баз даних містять лише заголовок і анотацію). Анотація повинна містити характеристику основної теми, проблеми, мети та узагальнених результатів дослідження. Обсяг анотації – не менше 1800 знаків і не більше 2500 знаків (з пробілами). Обов’язковою вимогою є високий рівень перекладу англомовної анотації.

Ключові слова (від 3 до 8) подаються у називному відмінку.

Відомості про автора, заголовок, анотація та ключові слова обов’язково подаються двома мовами: українською та англійською.

 

Основна частина статті повинна мати чітку структуру з виділеними підзаголовками:

Постановка проблеми.

Аналіз досліджень.

Мета статті.

Виклад основного матеріалу.

Висновки.

Список використаних джерел і літератури

Обсяг статті має бути від 20 до 50 тис. знаків. 

 

Посилання на джерела у статті мають бути внутрішньотекстовими, друкуватись у квадратних дужках із зазначенням прізвища автора (якщо автор один) або перших слів назви праці (для видань без авторів), через кому року публікації і, за необхідності, через кому сторінок після скорочення "с." (укр. мовою) або "p." (англ. мовою). Назву праці можна скорочувати, а пропущені слова позначати знаком "три крапки"). Якщо джерело має не більше трьох авторів, то зазначають їх усіх; якщо авторів понад три, то зазначають прізвище лише першого співавтора і скорочення «та ін», або «et al.», і далі вказують рік видання. Якщо стаття містить покликання на роботи одного автора, опубліковані того самого року, то зазначається прізвище автора, рік видання і мала латинська літера після року видання: [Тафт, 2010a, 2010b].

Зразки: 

- для  святих:  найменування,  чин  святого  (скорочено)  автора  праці,  рік видання та після коми сторінку цитування: [Василій Великий, свт., 2010, с. 183]; 

- для  ченців:  ім’я  та прізвище,  сан  (скорочено)  автора  праці,  рік  видання  та після коми сторінку цитування: [Іларіон Огієнко, митр., 1964, с. 21]; 

- для осіб у священному сані (не ченців): прізвище, ініціал імені, сан (скорочено) автора праці, рік видання та після коми сторінку цитування: [Шмеман О., прот., 2009, с. 128]; 

- для  мирян:  прізвище  автора  праці,  рік  видання  та  після  коми  сторінку цитування: [Скабаланович, 1910, с. 59];

- для багатотомних видань одного автора застосовувати посилання за таким зразком: [Іоан Золотоустий, свт., 1980, т. 31, с. 115]; 

- цитуючи  Біблію,  покликання  робимо  у  круглих  дужках:  (Мф.  5:8).  Після такого  позначення  цитати  з  Біблії  ніякої  інформації  у  квадратних  дужках  не подаємо.

При цитуванні Біблії першим у списку використаних джерел подається бібліографічний опис її видання із зазначенням перекладу. Використання декількох перекладів Біблії має бути аргументоване потребами дослідження та зазначене у статті, наприклад: «Тут і далі, якщо це не зазначено окремо, цитати зі Святого Письма подаються у перекладі Українського біблійного товариства (2020)», а при цитуванні іншого перекладу: (Ін. 1:1, пер. І. Хоменка) . У разі використання декількох перекладів Біблії в списку джерел мають бути зазначені всі видання, на які є посилання у статті.

Окремо наголошуємо, що у статтях не рекомендується цитувати та вносити до списків джерела, опубліковані після 2014 року російською мовою в будь-якій країні, а також будь-які джерела, видані на території Росії. Виняток становлять лише випадки, коли таке цитування дійсно необхідне для наукового дослідження.

 

Оформлення списку джерел і літератури та References

Для статі, що написана українською мовою, список використаних джерел і літератури оформлюється згідно з ДСТУ 8302:2015. Для кожного джерела потрібно зазначати DOI (за наявності). Джерела у списку використаних джерел не нумерують і подають за абеткою. На всі джерела в тесті статті мають бути посилання. Для електронних джерел або джерел, які мають електронні версії, наприкінці бібліографічного опису зазначають URL і дату звернення. Наприклад:

Кожушний О., прот. Про деякі передумови розв’язання проблеми перекладу та створення літургійних текстів сучасною українською літературною мовою: a posteriori. // Труди Київської Духовної Академії, 2023, №23, с. 98-107. https://doi.org/10.35332/2411-4677.2023.23.5 https://works.kpba.edu.ua/index.php/trudy/en/article/view/149/141 (Переглянуто 07.04.2026).

Петрович М. Царське священство: Миряни в Божественній літургії. Львів: Свічадо, 2024. 352 с.

Paprocki H. Misterium Eucharystii: Interpretacja genetyczna liturgii bizantyjskiej. Wydawnictwo WAM, 2010. 360 s.

 

Для статті, написаної українською мовою, після списку джерел та літератури подається перелік References за бібліографічним стилем цитування APA style reference. У References бібліографічний опис джерел, які написані не романським шрифтом, а, наприклад, кириличним, грецьким, івритом тощо, наводять у перекладі англійською мовою, зазначають наприкінці бібліографічного опису у квадратних дужках англійською мовою мову джерела —  [in Ukrainian], [in Greek] тощо. При цьому назви праць мовами з нелатинізованими алфавітами перекладаються англійською, а назви самих джерел (журналів, збірників) транслітеруються. Назви установ у назвах видавництв мають бути перекладені англійською мовою. Джерела, написані латиницею, наприклад польською, німецькою, чеською тощо, залишаємо без перекладу. Наприклад:

Kozhushnyi, O. (2023). Some Prerequisites for Addressing the Issue of Translating and Creating Liturgical Texts in Modern Literary Ukrainian: a posteriori. Proceedings of the Kyiv Theological Academy, 23, 98-107 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.35332/2411-4677.2023.23.5 https://works.kpba.edu.ua/index.php/trudy/en/article/view/149/141 (Accessed 07.04.2026).

Paprocki, H. (2010). Misterium Eucharystii: Interpretacja genetyczna liturgii bizantyjskiej. Wydawnictwo WAM.

Petrovych, M. (2024). Royal Priesthood: Laity in the Divine Liturgy. Svichado [in Ukrainian].

 

Для статті, що написана англійською мовою, подають один список використаних джерел — References за бібліографічним стилем цитування APA style reference, де бібліографічний опис джерел, які написані не романським шрифтом, а, наприклад, кириличним, грецьким, івритом тощо, наводять у перекладі англійською мовою. При цьому назви праць мовами з нелатинізованими алфавітами перекладаються англійською, а назви самих джерел (журналів, збірників) транслітеруються. Назви установ у назвах видавництв мають бути перекладені англійською мовою. Наприкінці бібліографічного опису у квадратних дужках англійською мовою зазначають мову джерела —  [in Ukrainian], [in Greek] тощо —  та додають у квадратних дужках бібліографічний опис мовою джерела. Для електронних джерел та джерел, які мають електронну версію, наприкінці бібліографічного опису зазначають URL і дату звернення.

Приклад. References:

Kozhushnyi, O. (2023). Some Prerequisites for Addressing the Issue of Translating and Creating Liturgical Texts in Modern Literary Ukrainian: a posteriori. Proceedings of the Kyiv Theological Academy, 23, 98-107 [in Ukrainian]. [Кожушний О., прот. Про деякі передумови розв’язання проблеми перекладу та створення літургійних текстів сучасною українською літературною мовою: a posteriori. // Труди Київської Духовної Академії, №23, 2023, с. 98-107] https://doi.org/10.35332/2411-4677.2023.23.5 https://works.kpba.edu.ua/index.php/trudy/en/article/view/149/141 (Accessed 07.04.2026).

Paprocki, H. (2010). Misterium Eucharystii: Interpretacja genetyczna liturgii bizantyjskiej. Wydawnictwo WAM.

Petrovych, M. (2024). Royal Priesthood: Laity in the Divine Liturgy. Svichado [in Ukrainian]. [Петрович М. Царське священство: Миряни в Божественній літургії. Львів: Свічадо, 2024.]

 

Для коректного складання бібліографічних описів у списку використаних джерел можна використати спеціалізовані програми, наприклад: https://www.grafiati.com/uk/