ПРОБЛЕМИ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОСТАТІ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА (ІВАНА ОГІЄНКА) ТА ПОВЕРЕННЯ ЙОГО ЗАРУБІЖНОГО НАУКОВОГО Й ТВОРЧОГО СПАДКУ (з нагоди 140-річчя від дня народження)

Анотація

У статті простежено ґенезу переосмислення сприйняття реабілітованої історією постаті Івана Огієнка в Україні та з’ясовано обшир і проблематику архівних колекцій в контексті проблем повернення його наукового й творчого спадку на Батьківщину. Основним «будівельним матеріалом» статті є самостійно добутий автором мало відомий досі фактаж на основі безпосереднього опрацювання архівної колекції Митрополита Іларіона (Огієнка) у Вінніпезі та вперше виявленої автором і вже опрацьованої архівної колекції Інституту національної пам’яті Польщі у Варшаві. Цю частину документів і творці архіву, і низка дослідників досі вважали втраченою назавжди. Інтерес до пості видатного діяча українського відродження періодично виникав і згасав на фоні двох протилежних взаємно рухів: розширення кола огієнкознавців із введенням до наукового обігу нових документів, з одного боку, і періодичними спробами відцентрових сил в Україні скомпрометувати цю постать – з іншого. Застарілі наративи присутні й у свіжій постанові Верховної Ради України, де зазначено: відзначаємо 140-річний ювілей все ще «церковного, громадського та політичного діяча, історика Церкви, мовознавця, лексикографа, педагога», а не видатного державника, вченого-енциклопедиста. До сприйняття та промоції саме такого Івана Огієнка, якого передусім за ці характеристики визнав світ, українське суспільство виявилося все ще не готовим.