ХРОНІКА ІГУМЕНА ФЕОДОСІЯ СОФОНОВИЧА (1655 – 1677), ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ ТА ХРЕЩЕННЯ КИЯН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35332/411-4677.2019.19.4

Ключові слова:

хрещення, Русь-Україна, Київська держава, Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир, Поштова площа, святитель Михаїл, ігумен Феодосій Софонович, хроніка, синопсис.

Анотація

Стаття присвячена питанню хрещення Руси-України в контексті досліджень та археологічних розкопок на Поштовій площі в Києві, де було знайдено історичні пам’ятки XI – XII ст., що свідчать про розміщення в цій місцевості прибережного міського кварталу Середньовічного міста для подальшого утворення Музею та надання йому статусу пам’ятки національного значення. Висвітлено події, що передували хрещенню та появі Свято-Михайлівської Золотоверхої святині ще першим митрополитом Київським святителем Михаїлом, у зв’язку з подіями пов’язаними із хрещенням Русі за рівноапостольного князя Володимира Великого в 988 – 992 рр. Коротко охарактеризовано працю ігумена Феодосія Софоновича «Хроніку з літописців стародавніх», в якій розповідається про хрещення киян та скинення ідолів з Михайлівської гори. Показано значення постаті Феодосія Софоновича, з одного боку, як автора «Хроніки», а з іншого – як ігумена Свято-Михайлівського монастиря, який проявив себе вченим, освіченим мужем, енергійним адміністратором, що спираючись на підтримку гетьманської адміністрації, вищої церковної ієрархії, намагався посилити роль монастиря як культурного центру. Подано відомості про першого Київського митрополита святителя Михаїла, який був мудрим і тихим, хоч і суворим у питаннях віри звершуючи своє благодатне служіння у державі Київській та ведучи рівноапостольну діяльність, будував храми і засновував монастирі здійснюючи працю з утвердження християнства. Проаналізовано свідчення джерел про заснування Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря та наведено твердження дослідників щодо місця та часу хрещення киян. Зроблено висновки відносно знахідок, які виявились під час археологічних розкопок на Поштовій площі м. Києва, в контексті їх безпосереднього відношення, якщо не до самого місця Хрещення, то до подій, які були з ним пов’язані. Зокрема йдеться про скидання ідолів з Михайлівської гори, де згадується дорога, якою спускали їх.

Опубліковано

02.10.2019