ТЕОДИЦЕЯ У ПРАВОСЛАВНІЙ ТРАДИЦІЇ: БІБЛІЙНИЙ І ПАТРИСТИЧНИЙ ДОСВІД ТА СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена невпинною значимістю теодицеї у сучасному богословському дискурсі та необхідністю осмислення традиційних християнських підходів до проблеми зла у контексті сучасних викликів людства. Питання страждання та смерті набувають особливої гостроти в епоху глобальних криз, вимагаючи поглибленого аналізу християнських концепцій теодицеї та їх співвідношення з філософськими та богословськими традиціями.

Мета дослідження полягає в систематичному аналізі християнських концепцій зла, страждання та смерті, виявлення їхнього розвитку в історії християнської думки та визначенні їхньої релевантності для сучасного богословського дискурсу. Дослідження спрямоване на створення комплексної картини християнської теодицеї та її філософсько-богословських підстав.

Об’єктом дослідження є християнська теодицея як система богословських і філософських концепцій, спрямованих на осмислення проблеми зла в контексті віри в всеблагого і всемогутнього Бога. Об’єкт охоплює біблійні, патристичні, схоластичні та сучасні підходи до проблеми теодицеї.

Предмет дослідження становлять конкретні християнські концепції та доктрини, що пояснюють походження, природу та сенс зла, страждання та смерті у світобудові. Предмет включає аналіз богословських аргументів, філософських обґрунтувань та духовно-практичних аспектів християнської відповіді на проблему зла.

Методологічну основу дослідження складають історико-богословський, порівняльно-релігієзнавчий та філософсько-аналітичний методи. Застосовується герменевтичний підхід до аналізу священних текстів і богословських праць, і навіть феноменологічний метод вивчення релігійного досвіду переживання страждання.

Наукова новизна роботи полягає у комплексному міждисциплінарному підході до проблеми християнської теодицеї, що інтегрує богословські, філософські та культурологічні аспекти дослідження. Вперше зроблено спробу систематизації різних християнських концепцій зла з урахуванням їхнього історичного розвитку та сучасних інтерпретацій у контексті діалогу з секулярною філософією.