КАПЕЛАНСТВО В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я: ЗЦІЛЕННЯ ПОРАНЕНОГО ПАСТИРЯ ТА ПСИХОАНАЛІТИЧНІ ВИМІРИ ПОСМЕРТНОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ (КАЗУЇСТИЧНИЙ ВИПАДОК)

Анотація

У статті представлено психоаналітичний та пастирський аналіз духовно стилізованого листа від спочилого єпископа до священника. Через призму психоаналітичної теорії, теорії об’єктних відносин та екзистенційно-християнської психології досліджується символічне опрацювання втрати, духовної самотності, нарцистичної рани та механізмів інтеріоризованого переносу. Особлива увага приділяється концепції внутрішньої самотності, інтерпретованої в східнохристиянській традиції як «входження до келії власної душі». Лист аналізується як форма уявного самозцілення та духовної інтеграції, де трансцендентна уява відіграє терапевтичну роль у підтвердженні ідентичності священника в умовах емоційного виснаження. Стаття сприяє міждисциплінарному діалогу поміж душпастирською опікою, психодинамічною терапією та духовним формуванням.