ПРОПОВІДІ НА ДНІ СВЯТИХ, ВИГОЛОШЕНІ ПРЕОСВЯЩЕННИМ ЄПИСКОПОМ ІРИНЕЄМ ФАЛЬКОВСЬКИМ У СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОМУ ЗОЛОТОВЕРХОМУ МОНАСТИРІ

Анотація

Стаття присвячена осмисленню гомілетичної спадщини преосвященного Іринея Фальковського, а саме проповідей, виголошених в день пам’яті святих Православної Церкви в час його архіпастирської праці, як настоятеля Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (1807–1811, 1813–1823). Завдяки рукописним збірникам, які зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ, автор здійснив спробу проаналізувати повчання в день пам’яті того чи іншого святого, виявити особливості риторичних форм і підходів у їх виголошенні. Зосереджено увагу також на тематиках, яким преосвященний Іриней приділяв найбільшу увагу, зокрема згадується про цикл з 186 коротких повчальних бесід про вічні Божі відплати, що становить найбільший і найповніше збережений корпус його спадщини. Проаналізовано важливі аспекти та підходи автора до підготовки проповідей та використання ним як Божественного одкровення, так і різних церковних джерел, зокрема творінь святих отців Церкви Христової, особливо часу золотої доби, у розвитку богословської думки. Показано чітку тематичну спрямованість повчань єпископа Іринея, яка враховує, як рівень сприйняття аудиторією сказаного, так і особливості часу або ж потреб підтримки чи викриття братії монастиря чи ж присутніх парафіян обителі. Виявлено велику наполегливість преосвященного Іринея до підготовки проповідуваного слова, яка виявляється не тільки в чіткості написаного ним самим тексту, але й у багатьох редагуваннях та вдосконаленнях початкового тексту. Згадано про те, що в повчаннях прослідковуються і полемічні моменти, спрямовані проти західних віровизнань, а особливо щодо протестантських вірувань і заперечень ними вічних мук після смерті та страшного Божого Суду.

Наведені приклади з проповідей на свята та дні святих демонструють як стримані логічні форми викладу, так і емоційно насичені, образні фрагменти, що спростовують однобоку оцінку стилю єпископа Іринея.