РИТОРИЧНІ ТА БОГОСЛОВСЬКІ АСПЕКТИ МЕТАФОРИЧНОГО МОВЛЕННЯ В ПОСЛАННІ ДО РИМЛЯН 7:1–6

Анотація

Статтю присвячено аналізу риторичних та богословських аспектів метафоричного мовлення в посланні до Римлян 7:1–6. Цей текст — яскравий приклад не лише риторичної майстерності, але й богословського багатства аргументативної стратегії апостола Павла. Рим. 7:1–6 — органічна частина послання до Римлян та значуща ланка розкриття думки Павла щодо новизни життя християн. Аналіз семантичних та синтаксичних компонентів тексту допомагає зрозуміти мету використання Павлом метафоричного мовлення та допоміжних ресурсів як із біблійної традиції Старого Завіту, так і греко-римської культури. Вихідним пунктом метафоричного мовлення є подружня аналогія в Рим. 7:1–3 та її богословська актуалізація в Рим. 7:4 на основі мотиву невіддільності життя християн від Особи Ісуса Христа. Проміжною є метафора принесення плоду, яка є видимою реалізацією життя християнина як нового творіння у Христі (Рим. 7:5). Пункт прибуття — метафора служіння (Рим. 7:6), що акумулює в собі всі інші метафори, аби накреслити програму підпорядкування Ісусові Христові та здобуття автентичної свободи через життя в обновленні Святого Духа.