ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАДАННЯ ТОМОСІВ ПРО АВТОКЕФАЛІЮ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ В ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ 13 ЛИСТОПАДА 1924 ТА 6 СІЧНЯ 2019 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.35332/2411-4677.2025.25.5Ключові слова:
Автокефалія, Православна Церква в Польщі (ПАПЦ), Православна Церква України (ПЦУ), Митрополит, Президент, Верховна Рада України, Томоси 13 листопада 1924 та 6 січня 2019 рр., московія-росія, російська православна церква (рпц), московський патріархат (мп), нквд-мгб-кгб-фсб.Анотація
У 2024 р. православні віряни Польщі і України відзначатимуть два важливі ювілеї – надання Томосів про канонічну незалежність Помісних Церков, зокрема, 6 січня п’ять років для Православної Церкви України, а 13 листопада 2024 р. сторіччя з дня надання Константинопольським Патріархатом Томосу про автокефалію Православної Церкви в Польщі. 13 листопада 1924 р. Вселенський патріарх Григорій VII разом з Священним Синодом видав Томос про автокефалію Православної Церкви в Польщі, який було урочисто проголошено 17 вересня 1925 р. у Варшаві за участю представників Константинопольської та Румунської Церков, ієрархів та духовенства Православної Церкви в Польщі, а також державних посадовців. У цьому історичному документі було чітко і недвозначно вказані про неканонічні дії московського патріархату щодо анексії у 1686 р. Київської Митрополії, яка перебувала у складі Константинопольського Патріархату. Власне Томос 1924 р. та інші сучасні державно-церковні події, стали основою щодо дій Вселенського патріарха Варфоломія відносно Православної Церкви України. Спочатку на засіданні Священного Синоду 9–11 жовтня було прийнято «прохання про апеляцію від владик Філарета Денисенка та Макарія Мелетича і їх послідовників згадані вище особи були канонічно відновлені у своєму єпископському та священничому сані… Скасувати зобов’язання Синодального листа 1686 р...». Потім 15 грудня 2018 р. у Святій Софії міста Києва відбувся Об’єднавчий Собор, на якому об’єдналось Українське Православ’я в Православну Церкву України та обрано Предстоятеля. 6 січня 2019 р. православні українці отримають довгоочікуваний Томос про автокефалію, яка була проголошена рівно 100 р. тому Законом УНР. Це буде мати епохальні наслідки не лише в релігійній сфері між Україною та Росією, а стане однією з причин повномасштабного вторгнення московітів та тимчасової окупації з 2022 р. Стаття присвячена аналізу текстів Томосів у церковно-канонічних питаннях. Висвітлено проблематику втілення положень зазначених документів у даний час. здійснено спробу авторами дослідити на основі існуючих доступних архівних і документальних джерел важливу проблему міжцерковних відносин у XX – XXI ст. Зокрема питання отримання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Польщі 13 листопада 1924 р. та її вплив на отримання Томосу для Православної Церкви України 6 січня 2019 р. Це все ставить завдання дослідникам сучасної церковної історії в написанні статтей, спонуканні молодих науковців до підготовки дипломних, а можливо, і, кандидатських чи докторських дисертацій. Беручи до уваги важку і кровопролитну сучасну боротьбу українського народу з московським агресором, всупереч нормам граматики та академічної науки, усі терміни та назви, пов’язані з т. зв. «православними» окупантами-агресорами, будуть позначені з малої прописної букви.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.