СИНОДАЛЬНО-КАНОНІЧНИЙ ТОМОС ВСЕЛЕНСЬКОГО КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ 13 ЛИСТОПАДА 1924 РОКУ: ПРИЧИНИ Й ОБСТАВИНИ ПОЯВИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ (До 100-ої річниці з нагоди підписання документа)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35332/2411-4677.2024.24.9

Ключові слова:

Синодально-Канонічний Томос від 13 листопада 1924 р., Православна Церква, Вселенський Константинопольський патріархат, Константинопольський патріарх Мелетій IV Метаксакіс (1921–1923), Константинопольський патріарх Григорій VII Зервудакіс (1923–1924), Константинопольський патріарх Костянтин VI Арабоглу (1924–1925); Константинопольський патріарх Василій ІІІ Георгіадіс (1925–1929)*, Московський патріарх Тихон Бєлаві, митрополит Георгій (Юрій) Ярошевський (1921–1923), митрополит Діонисій Валединський (1923–1948), митрополит УАПЦ Василь Липківський, Українська Автокефальна Православна Церква (1921–1930), Московський патріархат, Друга Річ Посполита Польська, Українська Народна Республіка (УНР), Туреччина, автокефалія.

Анотація

13 листопада 2024 р. виповнюється 100 років із часу підписання Синодально-Канонічного Томосу Вселенського Константинопольського патріархату про надання автокефалії Польській Православній Церкві. Статтю присвячено аналізу обставин у Другій Речі Посполитій (1918–1939), які призвели до отримання Православною Церквою в Польщі Синодально-Канонічного Томосу Вселенської патріархії від 13 листопада 1924 р. та її виходу з юрисдикції Московського патріархату на чолі з патріархом Московським і всієї Росії Тихоном Бєлавіним. Діяльність очільників Православної Церкви в Речі Посполитій Польській у юрисдикції Московського патріархату, митрополитів Георгія (Юрія) Ярошевського та Діонисія Валединського в цей період мало досліджена через брак документальних джерел. Досі залишається невідомою доля самого документа про надання автокефалії Константинопольським патріархатом за участю очільників цієї Церкви в 1920-ті рр. Незрозуміло, яким чином у 1948 р. цей Томос перестав бути актовим документом для Польської Автокефальної  Православної Церкви і Московська патріархія видала власне рішення про її автокефалію у вигляді витягу з протоколу засідання Священного Синоду. Складним для дослідження є вивчення діяльності Константинопольських патріархів в умовах політики розбудови світської держави президентом Туреччини Мустафою Кемалем Ататюрком (1923–1938). Окремою проблемою є висвітлення реакції Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з митрополитом Василем Липківським в радянській Україні на появу Томосу 13 листопада 1924 р.

Завантаження

Опубліковано

10.03.2025