ТЕОЛОГІЧНА ЕСТЕТИКА ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО БОГОСЛІВ’Я В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35332/2411-4677.2023.23.7

Ключові слова:

православ’я, теоестетика, краса, Першокраса, любов, війна, Святі Отці, українські богослови.

Анотація

У статті проаналізовано теологічну естетику в контексті праць українських богословів. Показано, що перші елементи теологічної естетики притаманні творам богословів Київської Русі. Ці уявлення органічно поєднувались із народними уявленнями про співвідношення краси з духовним світом і в такий спосіб теологічна естетика була не лише теоретичною формою богослів’я, але й проявом живої віри. Упродовж середніх віків у працях українських богословів теологічна естетика нерідко виступала як протиставлення православної віри католицькій. У сучасній українській богословській думці теологічна естетика представлена двома напрямами: критичний аналіз та розвиток основоположних ідей. Здійснений огляд еволюції теоестетики в працях українських богословів минулого та сучасності, хоч, безумовно, і не є вичерпним, проте показує актуальність цього напряму богословської думки. Найголовніше, що це не лише теоретична форма богословського міркування, а можливий інструмент розв’язання багатьох теологічних проблем сучасності. Зокрема в контексті розвитку сучасного українського богослів’я, яке повинне нарешті стати виразником українського духу, надзвичайно корисним буде поєднання притаманного українському народу чуттєвого вираження віри, відображеного в художніх творах таких видатних українських письменників, як Т. Шевченко, Леся Українка, Г. Сковорода тощо, із богослів’ям у межах теоестетики, що буде корисним не лише для православ’я, але й для гуманітарної думки загалом. В умовах війни теологічна естетика також може стати провідним напрямом українського богослів’я, оскільки є дієвим методом протистояння злу й насильству, оскільки пропагує зціляти світ, «який лежить у злі», ідеями любові та краси.

Завантаження

Опубліковано

01.08.2024