ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ ТА НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ: СУПЕРЕЧЛИВА ВЗАЄМОДІЯ В СЕРЕДНІ ВІКИ

Анотація

У статті розглянуто проблему взаємодії християнського віровчення й процесів становлення та розвитку науки (наукового пізнання) в період Середньовіччя. Контраст даної тематики простежується зокрема в працях таких мислителів, як Тертуліан (від віри до розуму), Фома Аквінський (від розуму до віри) та ін. Відомо, що предметом світської філософії Фома Аквінський уважав істини розуму, а предметом богослів’я – істини одкровення, що понад людський розум. Релігійне одкровення та істини одкровення доповнювались філософією, оскільки божественні істини й наукове знання покликані до розв’язання спільного й головного завдання – пізнання Бога.