ІДЕЯ ПРОЩЕННЯ ГРІХІВ У ЛІТУРГІЙНИХ МОЛИТВАХ ЦЕРКОВ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ОБРЯДУ ТА ЇЇ ОЦІНКА У СХІДНІЙ ПАТРИСТИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ

Анотація

Серед православних християн в Україні поширена думка, що прощення гріхів, здійснених після таїнства Хрещення, відбувається виключно як результат сповіді – індивідуальної або принаймні загальної, в кінці якої священник читає розрішальну молитву. У статті досліджуються свідчення літургійного передання Церкви на підтримку тези, що для прощення повсякденних, не смертних гріхів сповідь не є обов’язковою. Заради прощення таких гріхів Церквою встановлено дворазовий щотижневий піст, а також включено покаянні прохання до чину Божественної Літургії та добового кола богослужінь.