МИТРОПОЛИТ ВАРШАВСЬКИЙ І ВСІЄЇ ПОЛЬЩІ ДІОНІСІЙ ВАЛЕДИНСЬКИЙ ТА ЙОГО АРХИПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Анотація

13 листопада 2024 р. виповнюється сторіччя з дня надання Константинопільським Патіархатом Томосу про автокефалію Православної Церкви в Польщі, на чолі якої стояв митрополит Варшавський і Волинський Діонісій Валединський. Після трагічної загибелі Юрія Ярошевського (8 лютого 1923 р.) Собор єпископів 27 лютого 1923 р. обрав, а Вселенський Патріарх Мелетій IV благословив (13 березня 1923 р.) на кафедру предстоятеля владику Діонісія — видатного православного ієрарха та вченого богослова, прихильного до вирішення церковних проблем українців. 13 листопада 1924 р. Вселенський патріарх Григорій VII разом зі Священним Синодом видав Томос про автокефалію Православної Церкви в Польщі, який було урочисто проголошено 17 вересня 1925 р. у Варшаві за участю представників Константинопільської та Румунської Церков і державних посадовців. Стаття присвячена аналізу діяльності владики Діонісія під час національно-визвольної боротьби 1917–1921 рр., коротко висвітлено його архипастирську діяльність у статусі предстоятеля Православної Церкви в Польщі та причини подвійного неканонічного усунення з кафедри, про що чітко заявляла Вселенська Патріархія в 1940 р. та 1950 р., а також його святительське благословення на рукоположення канонічної української православної ієрархії в 1940–1943 рр. Зважаючи на важливість для історії Української Православної Церкви першої половини XX ст. постаті митрополита Діонісія Валединського, автори намагались висвілити складну проблематику архипастирської діяльності святителя, зокрема його сприяння у створенні канонічного єпископату УПЦ, що мало важливі наслідки для боротьби за духовну незалежность від російської православної церкви та отримання від Вселенського Патріарха Варфоломія Томосу про Автокефалію Православної Церкви України 6 січня 2019 р. У статті здійснено спробу дослідити на основі архівних і документальних джерел важливу проблему міжцерковних відносин у XX ст. Для розкиття основної теми не були залучені матеріали з архіву Варшавської митрополії Польської Автокефальної Православної Церкви, оскільки, по-перше, дослідження стосується лише українських земель під опікою митрополита Діонісія, а по-друге, з огляду на певні складності щодо перетину кордону чоловіками під час російсько-української війни.