НАУКОВА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ПРАЦЯ ПРЕОСВЯЩЕННОГО ІРИНЕЯ ФАЛЬКОВСЬКОГО, ЄПИСКОПА ЧИГИРИНСЬКОГО, ВІКАРІЯ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО, РЕКТОРА КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ ТА НАСТОЯТЕЛЯ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ (1807–1811, 1813–1823)

Анотація

Стаття присвячена науковій та просвітницькій праці преосвященного Іринея Фальковського відомого київського інтелектуала, єпископа Чигиринського, що був вікарієм митрополита Київського та в певний період часу обіймав посади ректора Київської Духовної Академії й настоятеля Свято-Михайлівського Золотоверхого Монастиря (1807–1811, 1813–1823). Подано відомості про богословські та церковно-історичні твори, проповіді, щоденники єпископа Чигиринського – преосвященного Іринея Фальковського, який багато потрудився достойно виконуючи своє служіння, як вікарний архієрей, ректора Київської Духовної Академії та настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Коротко висвітлено біографічні віхи життя майбутнього архіпастиря, зокрема про батьків, виховання та навчання, етапи становлення. Охарактеризовано його просвітницьку працю, як в академії, так і в монастирі, де було відкрито безкоштовні школи, в яких учні отримували не тільки знання, але проживання, харчування та навіть, за потреби, одяг. Проаналізовано важливе питання впорядкування монастирської скарбниці знань чи ж бібліотеки, яка завдяки старанням преосвященного єпископа Іринея отримала належним чином впорядкований каталог, який неодноразово був переписаний самим архіпастирем, і прекрасні приміщення. Осмислено особливості вшанування найбільшої святині Золотоверхої обителі – мощей святої великомучениці Варвари. Акцентується увага на великій любові архіпастиря до писаного слова, адже маючи надзвичайно чіткий і в той же час досить красивий почерк, який був подібний до друкованого шрифту, люблячи усамітнення та працю й дотримуючись у всьому, до найменших дрібниць, точності, владика стільки власноручно написав своїх творінь та переписав чужих, скільки іншому, навіть покликаному вченому, не вдається за все життя перечитати рукописного. Частково згадується про зусилля єпископа Іринея, як настоятеля Золотоверхої обителі, щодо впорядкування екстер’єрів та інтер’єрів головного монастирського храму та інших будівель.