ГОМІЛЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА РИТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОПОВІДЕЙ ЄПИСКОПА ІРИНЕЯ ФАЛЬКОВСЬКОГО В МИХАЙЛІВСЬКОМУ ЗОЛОТОВЕРХОМУ МОНАСТИРІ

Анотація

Стаття представляє комплексне дослідження гомілетичних стратегій та риторичних особливостей проповідей єпископа Іринея Фальковського в період його настоятельства в Михайлівському Золотоверхому монастирі (1807–1811, 1813–1823). На основі рукописних збірників, збережених у фондах Інституту рукопису НБУВ, здійснено аналіз жанрової специфіки, структурної побудови та богословсько-комунікативних підходів у проповідницькій діяльності владики. Окреслено коло тем, яким владика Іриней приділяв найбільшу увагу, зокрема цикл із 186 коротких повчальних бесід про вічні Божі відплати, що становить найбільший і найповніше збережений корпус його спадщини. Виявлено ключові риси його риторики: ретельно дібраний біблійний текст, логічно побудований «приступ» як вступний елемент, систематичне використання патристичних цитат, паралелей зі Святого Письма, а також чітка тематична спрямованість, іноді — полемічна, зорієнтована на спростування протестантських заперечень проти вічності мук. Зазначено особливу увагу до редагування та вдосконалення текстів, що їх здійснював проповідник: порівняння ранніх і пізніх редакцій проповідей показує поглиблення екзегетичного аналізу, розширення історичних ремінісценцій та підсилення емоційно виражених закликів. Наведені приклади з проповідей на свята та дні святих демонструють як стримані логічні форми викладу, так і емоційно насичені, образні фрагменти, що спростовують однобоку оцінку стилю єпископа Іринея. Стаття вводить у науковий обіг нові джерельні матеріали та пропонує богословсько-риторичний аналіз проповідей, значення яких виходить за межі свого часу, актуалізуючи їх як частину спадщини української православної гомілетики початку ХІХ ст.