Незалежність Церкви Грузії у грецьких канонічних джерелах та в Патріаршому Томосі 1990 року (англ.)

Анотація

Церква Грузії – одна з православних церков, які отримали незалежний статус із давніх часів. Мета цієї роботи – показати, як її статус було визнано у грецьких джерелах. Перше відоме свідчення про автокефалію Церкви Грузії у грецьких канонічних текстах – це коментар Вальсамона (близько 1130/1140 – близько 1195/1200) на другий канон 2-го Вселенського Собору. У посібнику з написання патріарших актів, тексті 14 століття, відомому за кількома рукописами 15–17 століть, ми бачимо моделі звернення Вселенського Патріарха до інших Патріархів і глав незалежних церков та інших осіб. Зокрема, щодо глави Іверської церкви ми знаходимо наступну модель: «Ваше Блаженство Архієпископ, Католікос всієї Іверії, у Святому Дусі улюблений брат та співслужитель нашої мірності». Таким чином, предстоятель Іверії згадується серед глав автокефальних Церков у сучасному розумінні, з усіма атрибутами у його титулі. У результаті можна зробити висновок, що канонічний статус цієї Церкви у візантійський період, ймовірно, був еквівалентний статусу інших автокефальних Церков (у сучасному розумінні). Грецькі джерела нового часу розглядають Церкву Грузії як таку, що має чіткий незалежний статус, про що є безліч свідчень як в актах Вселенського Патріархату та інших канонічних та історичних джерелах. Як приклади можна навести послання Єрусалимського Патріарха Досифея (1669–1707) від 1701 року до  Католикоса Нижньої Іверії, акт Вселенського патріархату адресований католикосу Верхньої Іберії Дометію від 1726 р., у яких до католикоса Грузії звертаються як до глави автокефальної Церкви, а також різні акти патріархату зі списками автокефальних Церков та інші. Церква Грузії, чий незалежний статус визнавався з XII століття, пройшла через антиканонічне скасування цього статусу 1811 року. Після столітнього полону ієрархи Церкви Грузії проголосили 1917 року відновлення свого стародавнього статусу, який Церква Росії відмовлялася визнавати до 1943 року. Фактично Московський Патріархат лише відновив спілкування з Церквою Грузії, що може означати, що він сам визнав церковну анексію антиканонічним та незаконним актом. 1990 року Вселенський Патріархат визнав статус автокефалії Церкви Грузії, видавши два документи: Томос про автокефалію та Акт про присвоєння патріаршого титулу її голові, і тепер вона визнана всіма як автокефальна.