АНТРОПОЛОГІЧНІ ПОГЛЯДИ ВЕЛИКОГО МОГИЛЯНЦЯ ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ У СВІТЛІ БОЖЕСТВЕННОГО ОДКРОВЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35332/2411-4677.2021.21.14Ключові слова:
Григорій Савич Сковорода, антропологія, людина, Божественне Одкровення.Анотація
Статтю присвячено 300-річчю з дня народження (1722 р.) визначної постаті в історії української філософської та богословської думки, випускника Києво-Могилянської академії Григорія Савича Сковороди. Здійснено спробу висвітлення антропологічних поглядів великого могилянця, який у своїх творах значну увагу зосереджує на людині та її онтологічній сутності. Проаналізовано міркування Григорія Сковороди про людину в контексті християнського вчення, де вона, з одного боку, є вінцем творіння, а з іншого – перебуває на межі двох світів – земного й небесного. Показано, що філософ завжди наголошував на перевазі інтроспекції над пізнанням світу, оскільки нескінченні зовнішні мандри Сковороди тим чи іншим чином відбивають його внутрішню подорож, проте його головна подорож – це платонічний рух пізнання самого себе. Актуалізовано необхідність звертатися сьогодні до християнських поглядів Григорія Сковороди та осмислювати його богословське вчення, яке було незаслужено обійдено увагою вітчизняних дослідників або ж розглядалось ними побіжно. Згадано новітні дослідження, які доводять глибоко християнські позиції Сковороди та по-новому осмислюють його християнські погляди. Зосереджено увагу на християнській екзистенції українського богослова-мислителя, який відкидає раціоналістичну теологію, що робить із Бога об’єкт людського пізнання. Показано, що пізнання самого себе, за Сковородою, – це оформлена любов людини до Бога. У нього самопізнання є початком мудрості. Висвітлено особливості мандрів Сковороди як старця, що ходить із торбою за плечима та Біблією, флейтою й посохом, співаючи свої пісні, розказуючи байки на базарах і в убогих домівках, даруючи друзям трактати й діалоги. Зосереджено увагу на тому, що дуже багато часу Сковорода присвячує молитві та єднанню з Богом через таїнства Сповіді та Причастя Тіла й Крові Господніх. Образ істинної Людини – Ісуса Христа – наскрізно проходить через твори Сковороди: із Нього все починається і Ним усе завершується.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.